Оновлена торговельна угода між Європейським Союзом та Україною є поганою новиною для Києва: вона сигналізує про силу аграрного лобі у ЄС і є ознакою того, наскільки складно буде для зруйнованої війною країни врешті-решт стати членом ЄС. Розповідаємо деталі.
Угода, яка була попередньо узгоджена між Брюсселем і Києвом наприкінці червня, тепер підкріплена конкретною пропозицією Єврокомісії. Радіо Свобода ознайомилося із нею.
Очікується, що ця пропозиція буде схвалена країнами-членами ЄС на початку вересня, коли вони повернуться з літніх канікул.
По суті, це оновлення Угоди про асоціацію, яку Україна підписала у 2014 році, та її компоненти про вільну торгівлю (відому в ЄС як Угода про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі), яка набула чинності у 2016 році.
У 2021 році Україна звернулася з проханням переглянути угоду на більш сприятливих умовах, ймовірно, маючи на увазі вищі експортні квоти, але переговори були перервані початком повномасштабної війни Росії проти України в лютому 2022 року.
Безмитний доступ українських товарів до ЄС
Щоб підтримати Київ, Європейський Союз одразу ж запропонував повністю безмитний доступ до ринку ЄС для українських товарів, відомий як Автономні торговельні заходи (ATЗ). Їхня дія була продовжена ще на один рік у 2023 році і востаннє – у 2024 році, перед тим, як вони офіційно припинили свою дію у червні.
АТЗ пропонували довгоочікуваний дохід для України та альтернативний шлях для експорту її сільськогосподарської продукції по всьому світу після того, як Кремль заблокував торговельні шляхи в Чорному морі.
Однак фермери ЄС не були в захваті. Скаржачись на те, що дешеві українські продукти харчування заполонили місцеві ринки і створюють недобросовісну конкуренцію, фермери в багатьох країнах Центральної та Східної Європи протягом останніх трьох років періодично виходили на акції протесту і блокували кордони між Україною та ЄС.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Чому торгівля між Україною та ЄС стане менш вільноюВраховуючи сильний політичний вплив аграрного сектору в Польщі, Угорщині та Румунії, Європейська комісія була змушена внести зміни до АТЗ та запровадити захисні заходи для обмеження імпорту певних товарів з України після досягнення певних порогових значень – гальмо, на яке останнім часом неодноразово натискали.
Вплив аграрного лобі
У цій новій торговельній угоді політичний вплив аграрного лобі ЄС у Брюсселі знову став очевидним. В оновленій пропозиції ЄС є інформація про те, що Європейська комісія збирає «думки зацікавлених сторін» щодо лібералізації торгівлі з Україною.
Хоча в документі не розкриваються імена респондентів, більшість звернень надійшли від «асоціацій та компаній», при цьому в документі зазначається, що «більшість звернень від зацікавлених сторін в агропродовольчому секторі ЄС закликали до низького або помірного збільшення доступу до ринку для імпорту з України, підкреслюючи збої, яких вони зазнали, коли імпортні товари могли вільно потрапляти на ринок під час АТЗ».
Хоча Київ хотів, щоб оновлена Угода про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі була якомога ближчою до умов АТЗ, стверджуючи, що повне повернення до старої угоди може коштувати Україні 3 мільярди євро (3,5 мільярда доларів), схоже, що фермери ЄС знову перемогли.
Зрозуміло, що угода є кращою для Києва, ніж початкова версія 2016 року, оскільки Україна отримала необмежений доступ до ринку для експорту таких продуктів, як гриби, виноградний сік, перероблені молочні продукти, йогурти та кефіри.
Основні українські експортні товари, такі як цукор, м'ясо птиці, яйця, пшениця, кукурудза та мед, також можуть експортуватися до ЄС за більшими квотами, ніж у 2016 році, але не вдвічі чи навіть не в п'ять разів, як того домагався Київ.
Квоти на більшість м'ясних продуктів, таких як яловичина, свинина та баранина, були збережені – це проблема для України, оскільки вона втратить додатковий дохід, але виграш для фермерів ЄС, які остерігаються додаткової конкуренції.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Критика часто необґрунтована» – чиновник ЄС про українську аграркуНа які поступки доведеться піти Україні?
Угода також є дещо жорсткішою для України, оскільки вона впорядковує процес екстренної зупинки українського імпорту. Раніше група країн могла «натиснути на стоп-кран» і вимагати тимчасової зупинки імпорту, якщо було помічено раптовий стрибок. Тепер достатньо, щоб одна країна повідомила про це Європейську комісію.
Мабуть, найбільшою поступкою України є її зобов'язання поступово наближатися до різних харчових та санітарних стандартів ЄС. Цей процес розпочнеться вже цього року і вимагатиме від Києва щорічного звітування про те, які закони приймаються. Повна імплементація всіх норм і правил ЄС очікується до кінця 2028 року.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Херсонські кавуни. Фермери знову вирощують їх на звільнених земляхУ пропозиції Єврокомісії зазначається, що «багато зацікавлених сторін закликали до поступового наближення України до стандартів виробництва ЄС, а також до запровадження сильних захисних заходів. Більшість респондентів висловилися проти будь-якої подальшої лібералізації торгівлі з Україною до приведення її у відповідність до більшої кількості стандартів ЄС».
Для України такі заходи можуть стати пігулкою, яку важко проковтнути. Хоча країна є офіційним кандидатом на вступ до ЄС і сподівається приєднатися до об'єднання в майбутньому, цього, ймовірно, не станеться до 2028 року. Впровадження цих реформ буде дорогим, і витрати, швидше за все, ляжуть на плечі українських фермерів. Враховуючи, що Україна ще не матиме повного доступу до ринку ЄС і не зможе користуватися сільськогосподарськими фондами ЄС, необхідність таких реформ буде складніше «продати» українському аграрному сектору.
Хоча Угорщина наразі блокує шлях Києва до ЄС через права угорської меншини в Україні, більшість чиновників ЄС вважають, що саме аграрне лобі ЄС сповільнить процес вступу України до Євросоюзу. Понад 300 мільярдів євро, або 25 відсотків бюджету ЄС, спрямовуються на сільське господарство, часто у формі прямої допомоги фермерам країн-членів. Це гроші, якими фермери ЄС навряд чи захочуть ділитися зі своїми українськими колегами найближчим часом.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Нова годівниця для Медведчука». Хто і як вивозить зерно з окупованих територій півдня? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Україна отримує більші квоти на деякий агроекспорт. У чому вигода і яким є компроміс із ЄС? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Євросоюз надасть Україні у 2025 році понад 30 мільярдів євро