Доступність посилання

«Під «русским миром» усе розвалилося». Чи здатна Росія дати воду окупованому Донбасу?


Зустріч ватажка угруповування «ДНР» Дениса Пушиліна (зліва) та лідера Кремля Володимира Путіна (справа) у Москві, 5 липня 2025 року
Зустріч ватажка угруповування «ДНР» Дениса Пушиліна (зліва) та лідера Кремля Володимира Путіна (справа) у Москві, 5 липня 2025 року

Лідер Росії Володимир Путін вперше публічно заговорив про катастрофічну ситуацію з водою в захопленому Донецьку. Призначений Москвою керівник окупаційної адміністрації захопленої території Донецької області Денис Пушилін під час зустрічі з ним заявив – у «водній блокаді» винна Україна, яка нібито не ремонтувала мережу водопроводів з 90-х років.

На зустрічі погодили амбітні плани: збудувати нову гілку водогону Дон – Донбас і знайти альтернативні джерела води. Але коли і за які гроші, не уточнили. Поки ж Донецьк й досі отримує воду раз на 3-4 дні, а діти Донбасу записують звернення до Путіна зі словами: «Дядя Вова, допоможіть нам. Подаруйте нам звичайне чудо – воду в наших домівках».

Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розпитав у журналіста з Донецька Дениса Казанського:

  • На кому лежить відповідальність за водну катастрофу на Донбасі?
  • Що чекає на інші окуповані Росією міста?
  • І навіщо взагалі зустрічалися Путін і Пушилін?

– У Росії нічого не буває випадково. Просто так не приїжджає жоден ватажок окупаційної адміністрації або якийсь губернатор Російської Федерації на прийом до Кремля. Все це політтехнології. Як думаєте, навіщо зараз Пушилін приїхав до Путіна? Можна сказати, що це Путін покликав Пушиліна, швидше за все?

– Ситуація така через те, що водна катастрофа досягла критичних значень і потрібно якось реагувати. Її неможливо ігнорувати, і тому проводять таку показову зустріч.

Багато хто в Донецьку, коли дізнався, що Пушилін зустрінеться з Путіним, сподівався, що відбудеться показове звільнення. Цим теж особливо вже не допоможеш, звісно. Але люди думали, що хоча б якась буде сатисфакція для душі. Однак, нічого подібного не сталося. Виходить, що ніхто не відповідає за цю катастрофу, за те, що все розвалюється.

Черга за водою в окупованому Росією Донецьку, липень 2025 року
Черга за водою в окупованому Росією Донецьку, липень 2025 року
Це вже неможливо списати на Україну, тому що 11 років Київ не контролює Донецьк

Хоча Пушилін сам визнав, що є проблеми з комунікаціями. Вони якраз з Путіним обговорювали втрати. Путін каже, що є проблеми з доставкою води, що лопаються труби. А Пушилін каже, так-так, у нас 60% втрати води, по 100 поривів на день. Це повний розвал комунікацій.

Це означає, що вони (окупанти – ред.) довели до такого стану труби, що як тільки по них запускається вода, вони розсипаються.

Віцепрезидент асоціації «Укрводоканалекологія» Андрій Нікітін пояснює, щочерез нерегулярну подачу води труби пересихають і починають рватися.

Система водопостачання, за його словами, будувалася в першу чергу для потреб великої промисловості. Коли ж після захоплення Росією частини Донбасу підприємства там почали занепадати (якісь були оголошені банкрутами і зупинені, якісь вирізані, якісь знищені під час наступу армії РФ, якісь працюють, але на мінімальних потужностях – ред.), мережа залишилась без належного навантаження, обслуговування і фінансування.

Інша причина – бойові дії. «Це банальне правило: коли ви вкладаєте гроші у війну, а не у водну інфраструктуру – вона деградує, а війна її просто добиває», – пояснює він.

Додатково ситуацію погіршує глобальне потепління, і як результат – виснаження водосховищ.

Це вже неможливо списати на Україну, тому що 11 років Київ не контролює Донецьк. Однозначно в цих водовтратах винна місцева окупаційна адміністрація, і з Пушиліна мали б спитати.

Втім, ми бачимо, ніхто не покараний. Поговорили, Пушилін ніс якусь нісенітницю, ну і все, до побачення. Але вода не з'явилася і не з'явиться. Це чисто ритуальна зустріч.

Люди стоять у черзі, щоб забрати воду, доставлену цистерною, в Донецьку, липень 2025 року
Люди стоять у черзі, щоб забрати воду, доставлену цистерною, в Донецьку, липень 2025 року

– Зазначу, що Пушилін сказав, що з 90-х років почалися проблеми, тобто зачепив трохи український час Донецька.

– Це все нісенітниця. Навіть якщо припустити, що це так, то хто ж заважав за 11 років все полагодити? Влада України вже 11 років ніяк не контролювала місто і нічим не могла заважати.

Поки міста перебувають під контролем влади України, в них все добре, труби не лопаються

А якби дійсно вся справа була в тому, що в 90-х роках нічого не ремонтувалося, тоді б труби текли скрізь – не тільки в Донецьку, а й у містах, підконтрольних Києву. Але чомусь у Краматорську, Слов'янську, Ізюмі такого не відбувалося.

Поки міста перебувають під контролем влади України, в них все добре, труби не лопаються. А коли вони побували під владою «русского мира», то чомусь все розвалилося. Навіть смішно це обговорювати.

– Денисе, я вас правильно зрозумів, це відбувається тільки тому, що вже незручно не реагувати на те, що відбувається? Потрібно показати, що Путін в курсі?

– Я думаю, що так. У всіх соціальних мережах і навіть у багатьох російських ЗМІ вже показують фотографії з чергами за водою, розповідають про підвезення води, про те, що всі водосховища спорожніли, воду брати немає звідки, що в Донецьку критична ситуація.

Люди записують звернення до Путіна, кажуть, що у них, чорт забирай, гуманітарна катастрофа, а реакції немає. Тому довелося вже демонструвати, що влада все знає і нібито реагує.

– Ви моніторите російські пропагандистські ЗМІ. Які там наративи, чи обговорюють цю тему, чи стежать за нею в самій Росії? Маю на увазі не місцеві телеграм-канали Донецька, Єнакієвого чи Макіївки, де це найактуальніша проблема. Що там кажуть, хто винен?

– Так, багато військових блогерів піднімають цю тему. У багатьох дуже великий негатив до Пушиліна. Наприклад, так звані «стрілковці» – блогери з орбіти Ігоря Гіркіна (колишній «міністр оборони» угруповання «ДНР» на псевдо Стрєлков – ред.). Ці розлючені патріоти пишуть про те, що саме Пушилін і поставлена Росією адміністрація довели цю ситуацію до такого стану. Мовляв, страшна корупція, всі крали.

Пушилін (праворуч) нібито проводить перевірку поповнення запасів водосховищ в Донецькій області, липень 2025 року
Пушилін (праворуч) нібито проводить перевірку поповнення запасів водосховищ в Донецькій області, липень 2025 року

Це правда, тому що Пушилін особисто звітував і постив відео, як він інспектує будівництво водогону з річки Дон, який потім розікрали, і він так і не працює. Тому багато хто говорить про відповідальність Пушиліна.

Пушиліна навіть ніхто не звільнив, не те, що б притягнув до якоїсь відповідальності

Тим паче він такий персонаж, який дуже зручний як мішень для того, щоб на нього все повісити, оскільки він шахрай, раніше займався фінансовою пірамідою. Це теж історія, на яку ніхто не реагує, як бачимо.

Пушиліна навіть ніхто не звільнив, не те що притягнув до якоїсь відповідальності.

– Пушилін повідомив за результатами зустрічі з Путіним, що зараз уряд Росії опрацьовує будівництво другої гілки водогону з річки Дон, а також альтернативну можливість збільшення кількості води. Ви кажете, що ніяких результатів не буде, але ось обіцяють побудувати другу гілку з Дону на Донбас.

– Це ж смішно. По-перше, цю гілку мали побудувати раніше, але все вкрали. По-друге, коли її побудують? Через рік? А вода потрібна зараз.

Цю проблему потрібно було вирішувати раніше, коли вже в 2022 році був зруйнований водовід Сіверського Донця, і було зрозуміло, що води не буде. Цей водовід з річки Дон будували ще з 2023 року, тоді і треба було будувати цю другу гілку.

Водозабірна станція в Ростовській області для перекачування води з Дону на окуповані Росією території Донбасу, березень 2023 року
Водозабірна станція в Ростовській області для перекачування води з Дону на окуповані Росією території Донбасу, березень 2023 року

Через пару років, може, і побудують, а де брати воду протягом цього часу? Хороше питання. Це вже запізніла реакція, щоб сказати хоч щось. Але проблему вирішити вже неможливо, тому що вода потрібна прямо зараз, а її просто фізично взяти немає звідки.

Віцепрезидент асоціації «Укрводоканалекологія» Андрій Нікітін вважає, що це нереально.

За його даними, до 2014 року Донецька агломерація влітку споживала 1,2-1,4 мільйонів кубометрів води. Новий водогін із Ростова Дон – Донбас подає лише 270-280 тисяч, а через втрати (до 70%) реально доходить близько 110 тисяч – у 10 разів менше, ніж потрібно.

Навіть якщо врахувати занепад промисловості на захоплених територіях Донбасу, обсяг усе одно в 5 разів нижчий за необхідний, пояснює Нікітін.

«Їм (окупаційній адміністрації – ред.) потрібно побудувати 5-6 таких самих трубопроводів діаметром 2 метри з 8 насосними станціями. Це величезний інфраструктурний проєкт», – зазначає віцепрезидент асоціації «Укрводоканалекологія».

Але перш ніж прокладати нові труби, потрібно оновити всю зношену розподільчу мережу в містах, каже Нікітін. Це забере десятки років і обійдеться ще дорожче, бо йдеться про тисячі кілометрів труб і складну систему перепідключення.

– Ще Пушилін говорить про альтернативні можливості збільшення кількості води. Що мається на увазі, як ви думаєте?

– Не знаю. Якби такі можливості були, їх би уже використали. Який сенс нічого не робити роками, а потім розповідати, що у нас є якісь альтернативні можливості? А де ви були раніше? Чому вони досі не працюють?

Я так розумію, що там можуть бути якісь свердловини. Але якщо вода відходить, то її там може і не бути вже. А йдеться про засмічену шахтну воду, про яку всі говорять, що її можна очищати. Але це просто дуже дорого. Там величезна кількість солей, важких металів. Чому ніколи цю воду не очищали, хоча вона була завжди на Донбасі? Тому що це дуже невигідно.

Вигідніше водовідвод побудувати, ніж пропускати воду через стільки ступенів очищення

Реально вигідніше водовід побудувати, ніж пропускати воду через стільки ступенів очищення. Просто говорять щось, щоб зобразити бурхливу діяльність і якусь реакцію.

Але насамперед виникає питання, чому зараз? Чому ви раніше нічого не зробили? Відповіді на це питання немає.

– Призначений Росіє мер Макіївки зняв відео на тлі водовозів, які приїхали з Югри Ханти-Мансійського автономного округу РФ (це Сибір – ред.). Це за дві тисячі кілометрів від Донецька навпростець. Якщо їхати трасою, то в рази більше. Навіщо везти воду з Югри в Донецьк?

– Це той випадок, коли коментарі не потрібні. Коментувати – тільки псувати. Відбувається ідіотизм. У цьому сенс путінської Росії. Вона така, вона нічого іншого не може.

От би хтось розповів 10 років тому, що не буде води, що доведеться водовози з Ханти-Мансійського автономного округу привозити. Це ж в Африці у найбідніших країнах так роблять, де немає водопроводу, і щоб в посуху люди не вмирали з голоду, привозять їм воду такими машинами. До них шикуються люди з каністрами набирати її. А тепер це реальність в Макіївці.

Розповідали, що Україна якось утискає цих людей, що Донбас якось принижують і так далі. Але тепер ніхто нікого не утискає, зате з Югри привозять водовозки, тому що води немає в квартирах.

– Ви бачили реакцію українського уряду? Як ви вважаєте, чи повинні українські офіційні особи виносити на порядок денний світової громадськості цю тему? Росія як окупант несе відповідальність за те, щоб були мінімальні умови для життя на окупованих територіях, але там розгортається гуманітарна катастрофа. Ще цілий серпень. А що буде взимку?

– Розумієте, там концентрація жахів така, що, можливо, це і не здається страшною проблемою на тлі всього іншого.

Тому що якщо дивитися на міста, які стерті з лиця землі, де люди живуть буквально в підвалах роками, без електрики, де не те що води немає, там взагалі нічого немає, то, звичайно, може, це ще й не так все виглядає жахливо.

Це не можна порівнювати з тим нормальним життям, яке Росія прийшла і вкрала. Це все жахливо

Якщо подивитися, наприклад, на Луганську область, селища навколо Сіверськодонецька і Лисичанська, їх зруйнували в 2022 році, і все – люди зимують без опалення буквально в підвалі або якихось руїнах будинку. Там постапокаліпсис, бродять люди в тілогрійках, гріються буржуйками, рубають дерева у дворі. У них немає нічого.

Воду вони набирають з якихось колодязів. Живуть за рахунок гуманітарної допомоги, тому що немає роботи. Порівняно з Донецьком там ще, можливо, не так вже й погано.

А загалом це не можна порівнювати з тим нормальним життям, яке Росія прийшла і вкрала. Це все жахливо.

У нас на Донбасі є взагалі випалена територія, де немає нічого живого. І якщо говорити про злочини, то, звичайно, передусім вони скоєні там, де Росія просто стерла з лиця землі цілі населені пункти.

На думку, Андрія Нікітіна, віцепризидента асоціації «Укрводоканалекологія», це нескладно і відносно недорого:

«Це 100 кілометрів відкритого каналу, який потрібно розчистити. Для цього треба всього лише чотири насосні станції, енергоінфраструктура під це і 26 кілометрів трубопроводів великого діаметру. Наприклад, українська влада побудувала 68 кілометрів трубопроводів для того, щоб живити Миколаїв: три насосні станції, чотири місяці, бюджет – 6,2 мільярди гривень. Так, абсолютно реально доволі швидко це зробити».

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:

Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.

Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505.

  • Зображення 16x9

    Донбас.Реалії

    Донбас.Реалії – проєкт для Донбасу та про Донбас по обидва боки лінії розмежування. З 2014 року ми створюємо та добуваємо унікальний контент – ексклюзиви з окупованих міст і лінії фронту, відео й фото, мультимедійні репортажі, розслідування, радіо та телепрограми. 

    У соцмережах:

    – Facebook

    – Telegram

    – Instagram

    – Twitter

    – Телепроєкт Донбас Реалії на YouTube

    – Радіо Донбас Реалії на YouTube

  • Зображення 16x9

    Денис Тимошенко

    Народився і виріс в Донецьку. Закінчив філологічний факультет Донецького національного університету імені Василя Стуса, магістр журналістики. У медіа – із 2008 року, співпрацював із газетами Донеччини. Після переїзду до Києва співпрацював із низкою всеукраїнських телеканалів як сценарист та журналіст. На Радіо Свобода – із січня 2016 року. Цікавлюся культурою, історією, документальним кіно.

Форум

XS
SM
MD
LG